Методична скарбничка
Опрацьовуючи розділ "Мова і мовлення", важливо викликати у дітей інтерес до мовлення їхнього власного і товаришів, учителя, рідних.
Програма, зокрема, спонукає навчити дітей говорити з урахуванням мовленнєвої ситуаціїї - відповідною силою голосу, реголювати темп свого мовлення, а також правильно поводитися зі співбесідником.Частину подібних вправ учні виконують за підручником. Час від часу звертаю увагу вихованців на ті ситуації мовлення, в яких вони спиняються, щоб практично реалізувати набуті знання. Темп мовлення значною мірою залежить від темпераменту дитини, її внутрішнього стану, а також від володіння змістом висловлювання. Від темпу мовлення, у свою чергу, залежить сприйняття інформації тими, хто слухає. На уроуі темп мовлення задаю я. Основне правило, яким я користуюся, пов'язане з важливістю і новизною інформа-
ціі: на основних деталях розповіді голос, природно, уповільнюється, а другорядні, навпаки, повідомляються у швидкому темпі. Учні, мають усвідомити, що при підвищеній швидкості мовлення теж чітко вимовляються окремі звуки, слова у фразі. Тут краще всього навести приклади роботи зі скоромовками, де говоримо швидко, але чітко.
У підручниках з української мови та літературного читання є казки, загадки, прислів'я, приказки, значно менше народних пісень, забавлянок, колядок. щедрівок, лічилок, скоромовок, закличок, примовок. Хоча саме вони, як вважав К.Д.Ушинський, ламають дитячу мову на потрібний лад і розвивають у дітей чуття звукових красот рідної мови.
Скоромовки належать до перлин народної творчості. Діти легко переймають їх від старших, запа'ятовують і залюбки розважаються ними. Ігровий ефект базується на навмисному утрудненні вимови певного тексту відповідним розташуванням звуків. Така розвага має і виразне практичне значення - формувати мовленнєвий апарат дитини, привчає до складних поєднань звуків.
Цінність скоромовок полягає не в смисловому навантаженні чи оригінальних засобах художнього враження, а в такому доборі та розтановці слів, вимова яких потребує певних зусиль і спирає виробленню дикціі, правильної артикуляціїї, що у свою чергу поліпшує усне мовлення.
Крім того, завдяки скоромовкам прищеплюється увага й повага до кожного вимовленого звука, слова, до якості й чистоти мовлення.
Письменники, що пишуть для дітей, розвивають традиції складання скоромовок, поглиблюючи їх зміст і надаючи їм форми невеликих закінчених віршованих творів. Вони легко засвоюються і, поширюючись усно, найчастіше втрачають автора, поповнюючи скарбницю дитячого фольклору.
Скоромовки, як і інші зразки усної народної творчості, можна використовувати на різних етапах уроків мови чи літературного читання. Заучують їх колективно й індивідуально. Дотримуюсь такої методики заучування і роботи зі скоромовкою.
Спочатку вчу читати її двічі - повільно й чітко, інтонуючи потрібний звук, потім - аналізую звуковий склад, визначаю звуки, що повторюються в кожному слові. Після цього скоромовку повільно повторюють окремі школярі, потім усі промовляють її хором повільно й чітко. Коли діти запам'ятають текст, пропоную спочатку окремим учням, а потім усім разом промовити його швидко й голосно.
Для вправляння молодших школярів у темпі й силі голосу можна проказувати скоромовку так: пошепки - повільно; тихо - трохи швидше, голосніше - ще швидше; голосно - швидко.
На початку вивчення української мови, пропоную учням розучити такі скоромовки:
Програма, зокрема, спонукає навчити дітей говорити з урахуванням мовленнєвої ситуаціїї - відповідною силою голосу, реголювати темп свого мовлення, а також правильно поводитися зі співбесідником.Частину подібних вправ учні виконують за підручником. Час від часу звертаю увагу вихованців на ті ситуації мовлення, в яких вони спиняються, щоб практично реалізувати набуті знання. Темп мовлення значною мірою залежить від темпераменту дитини, її внутрішнього стану, а також від володіння змістом висловлювання. Від темпу мовлення, у свою чергу, залежить сприйняття інформації тими, хто слухає. На уроуі темп мовлення задаю я. Основне правило, яким я користуюся, пов'язане з важливістю і новизною інформа-
ціі: на основних деталях розповіді голос, природно, уповільнюється, а другорядні, навпаки, повідомляються у швидкому темпі. Учні, мають усвідомити, що при підвищеній швидкості мовлення теж чітко вимовляються окремі звуки, слова у фразі. Тут краще всього навести приклади роботи зі скоромовками, де говоримо швидко, але чітко.
У підручниках з української мови та літературного читання є казки, загадки, прислів'я, приказки, значно менше народних пісень, забавлянок, колядок. щедрівок, лічилок, скоромовок, закличок, примовок. Хоча саме вони, як вважав К.Д.Ушинський, ламають дитячу мову на потрібний лад і розвивають у дітей чуття звукових красот рідної мови.
Скоромовки належать до перлин народної творчості. Діти легко переймають їх від старших, запа'ятовують і залюбки розважаються ними. Ігровий ефект базується на навмисному утрудненні вимови певного тексту відповідним розташуванням звуків. Така розвага має і виразне практичне значення - формувати мовленнєвий апарат дитини, привчає до складних поєднань звуків.
Цінність скоромовок полягає не в смисловому навантаженні чи оригінальних засобах художнього враження, а в такому доборі та розтановці слів, вимова яких потребує певних зусиль і спирає виробленню дикціі, правильної артикуляціїї, що у свою чергу поліпшує усне мовлення.
Крім того, завдяки скоромовкам прищеплюється увага й повага до кожного вимовленого звука, слова, до якості й чистоти мовлення.
Письменники, що пишуть для дітей, розвивають традиції складання скоромовок, поглиблюючи їх зміст і надаючи їм форми невеликих закінчених віршованих творів. Вони легко засвоюються і, поширюючись усно, найчастіше втрачають автора, поповнюючи скарбницю дитячого фольклору.
Скоромовки, як і інші зразки усної народної творчості, можна використовувати на різних етапах уроків мови чи літературного читання. Заучують їх колективно й індивідуально. Дотримуюсь такої методики заучування і роботи зі скоромовкою.
Спочатку вчу читати її двічі - повільно й чітко, інтонуючи потрібний звук, потім - аналізую звуковий склад, визначаю звуки, що повторюються в кожному слові. Після цього скоромовку повільно повторюють окремі школярі, потім усі промовляють її хором повільно й чітко. Коли діти запам'ятають текст, пропоную спочатку окремим учням, а потім усім разом промовити його швидко й голосно.
Для вправляння молодших школярів у темпі й силі голосу можна проказувати скоромовку так: пошепки - повільно; тихо - трохи швидше, голосніше - ще швидше; голосно - швидко.
На початку вивчення української мови, пропоную учням розучити такі скоромовки:
Бабин біб зацвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.
Буде бабі, буде й діду
Смачний борщик до обіду.
Буде бабі біб у борщ.
Буде бабі, буде й діду
Смачний борщик до обіду.
Коза у лузі - лоза у тузі.
Бери лозу - жени козу.
Бери лозу - жени козу.
Тишком-нишком вийшла мишка із нори
В шкрябатушки ніс і вушка догори.
В шкрябатушки ніс і вушка догори.
Шило шубку Шурі шило.
Шовком шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша.
Нашій Шурі на порошу.
Дуже дітям подобаються ігри з елементами змагання: хто краще прокаже скоромовку? Хто більше знає їх?
Особливу увагу звертаю на словникову роботу, пояснюючи незрозумілі слова. Не розуміючи значення слова, дитина його не запам'ятовує, неправильно промовляє.
Вживання скоромовок сприймається дітьми, як весела забава. Той, хто прагне швидко продекламувати дотепний віршик, іноді потрапляє у смішне становище, "спотикаючись" чи перекручуючи слова.
Отже, постійне використання скоромовок сприяє всебічному вихованню дітей, збагаченню їхнього мовлення зразками народної мудрості, формуванню самостійного мислення, підвищенню грамотності; загалом пожвавить і зробить цікавим навчальний процес.
Шовком шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша.
Нашій Шурі на порошу.
Дуже дітям подобаються ігри з елементами змагання: хто краще прокаже скоромовку? Хто більше знає їх?
Особливу увагу звертаю на словникову роботу, пояснюючи незрозумілі слова. Не розуміючи значення слова, дитина його не запам'ятовує, неправильно промовляє.
Вживання скоромовок сприймається дітьми, як весела забава. Той, хто прагне швидко продекламувати дотепний віршик, іноді потрапляє у смішне становище, "спотикаючись" чи перекручуючи слова.
Отже, постійне використання скоромовок сприяє всебічному вихованню дітей, збагаченню їхнього мовлення зразками народної мудрості, формуванню самостійного мислення, підвищенню грамотності; загалом пожвавить і зробить цікавим навчальний процес.
Немає коментарів:
Дописати коментар